Цікава історія, як один день життя може вас змінити.

Земле, моя всеплодющая мати, 
Сили, що в твоїй живе глубині.....

Заворожили в́орони світанок –
не сходить сонце – тільки кар та кар.
Розбившися грудьми об полустанок,
в траві лежить березовий Ікар....

Я бачив дивний сон.
Немов передо мною
Безмiрна, та пуста, i дика площина
I я, прикований ланцем залiзним, стою......

ДВЂ КУРИЦЫ

ВЂТЕР И ФІЛОСОФ

МУРАШКА И СВИНЬЯ

ЖАВОРОНКИ

При березi гори в жалобi, снiгами лямованi хмари всi чорнi, мов покрив на грoбi, пiд ничи узгiр'я, як мари…

Така тут земля. А на морi…

Чайки якось хижо кигичуть, злу радiсть я чую в тiм хорi, мов згубу на нас вони кличуть.

Рипить корабель, стогне тяжко, здригається, наче конає, угору здiйчається важко, ще важче удiл поринaє.

В тридев'ятім славнім царстві,
Де колись був Цар-Горох,
Є тепер на господарстві
Мудрий пан, вельможний Ох...

...істина є безначальна. 
...немає смертельнiшої для  суспільства виразки, як  марновiрство -  сховок 
лицемiрам, прикриття шахраям, затiнок  дармоїдам, стрекало і піджога 
недоумкуватим. 
Природа є першопочаткова всьому причина  i саморухома пружина.

— Савка! Де мій одеколон?

Аркадій Петрович Малина вихиливсь у вікно і сердито кричав у спину свому лакею, що помагав випрягать з фаетона спітнілі коні.

Дмитрик, восьмилітній хлопчик, вискочив з душної низенької хати, що по самі вікна влізла в землю. Надворі було краще, ніж у хаті. Сонечко підбилося вже височенько і пригрівало. Сніг так блищав, що Дмитрик не міг на нього дивитись і кліпав очима.